Президентські вибори 2010 року в Україні завершились поразкою національно-демократичних сил. Причин цієї поразки чимало, але головні з них – відсутність консолідації в патріотичному політичному таборі та грубе втручання у внутрішнє життя України кремлівських політтехнологій. Націонал-демократичний і націоналістичний виборець, який п’ять років тому забезпечив Віктору Ющенку перемогу, продемонструвавши своє розчарування його системою управління державою, віддав голоси іншим кандидатам.

В Україні помінявся Президент. На місце представника національної демократії Віктора Ющенка прийшов проросійськи налаштований Віктор Янукович. Його дорога до найвищої посади в державі вимощена підтримкою Кремля.

Будучи послідовним політичним рухом, Організація Українських Націоналістів (бандерівців) в особі Віктора Януковича бачить загрозу національним інтересам. Більше того, поважаючи усі державні інституції, ми не розцінюємо новообраного главу держави українським Президентом по суті. І справа не лише у тому, що за його кандидатуру проголосувало тільки 12 мільйонів українців. Ключовим моментом тут виступають світоглядові цінності, які сповідує сам Янукович та декларує його політична сила. А вони носять яскраво виражений антиукраїнський характер, що, зрештою, продемонстровано уже з перших кроків його перебування на посаді Президента.

Саме тому для ОУН (б) період приходу до влади команди Януковича є нічим іншим, як початком нового етапу боротьби за національні інтереси. В першу чергу ми повинні відстояти усі позитивні здобутки процесу національного відродження держави останнього п’ятиріччя, які були реалізовані командою Віктора Ющенка й гуманітарного блоку уряду і залишаються надбанням усіх громадян.

В цьому контексті ОУН (б) уже розпочала координацію зусиль національно-патріотичних сил проти згортання в Україні процесів дерусифікації та дослідження Голодомору і національно-визвольних змагань. Одночасно, нами розробляється стратегія та ініціюються широкомасштабні акції щодо протидії спробам скасування Указів Президента України про присвоєння Степану Бандері та Роману Шухевичу звання Героя України.

Не менш важливим кроком на новому етапі боротьби є формування потужної національної опозиції. ОУН (б) закликає усі державницькі політичні партії та громадські організації в Україні розпочати процес консолідації сил. Окрім цього, звертаємо увагу на великій відповідальності щодо підготовки до проведення місцевих виборів, які, незважаючи на їх відтермінування, повинні відбутись у найближчій перспективі. Вибори до органів місцевого самоврядування мають пройти за новою виборчою системою з відкритими списками, а місцеві ради повинні стати надійним оплотом для формування дієвої національної опозиції.

Пріоритетом ставимо також, вимогу децентралізації влади з Києва за європейським принципом субсидіярності, тобто передачі важливих повноважень із центру до місцевих органів влади, надаючи їм ширші можливості для динамічного розвитку людського й економічного потенціалу регіонів.

Як і на усіх попередніх етапах боротьби за національні інтереси, українському політикуму основні зусилля потрібно спрямовувати не на відстоювання власних дрібнопартійних інтересів, а на формування широкого українського громадсько-політичного руху, який би став ефективним інструментом впливу на суспільне життя в Україні. Своєю боротьбою він повинен забезпечити подальший розвій національної ідеї та розвиток народовладдя, навіть за несприятливих політичних обставин.

Виходячи з вищеокресленого, ОУН (б) закликає усі патріотичні сили в Україні спільно ставати до боротьби проти внутрішніх та зовнішніх загроз, перед якими стоїть українська нація і держава.